Обожнюю, як вітер в спину,

Або з гори навперегони,

Як злива за віконцем хлине,

Чи хмари понад морем ринуть,

Й за обрієм веселі передзвони.

Обожнюю як крила руки,

Розкинувши сміятись вголос,

Коли стихають зайві звуки,

Сердець зрадливі перестуки,

На теплих скелях грітися, мов полоз.

Обожнюю, як серед ночі

Плисти з відкритими очима,

Над степом море як рокоче,

Чи над ланами спів жіночий,

Та у віршах красиві, добрі рими.
______________________

Обожаю, когда ветер в спину,
Или с горы наперегонки,
Когда ливень за окном хлынет,
Или облака над морем бегут,
И за горизонтом веселые перезвоны.

Обожаю когда, крылья руки
Раскинув, смеяться вслух,
Когда стихают лишние звуки,
Сердец неверный перестук,
На теплых скалах греться, как полоз.

Обожаю среди ночи
Плыть с открытыми глазами,
Над степью море когда рокочет,
Или над полями пение женское,
И в стихах красивые, добрые рифмы.